Це історія про двох найкращих друзів, які повернулись з АТО. Петро – інвалідом на візку, Андрій – на межі психологічної кризи, яку він ретельно приховує. Молоді ветерани намагаються повернутись до мирного життя. Кожний у свій спосіб: Петро заводить стосунки з дівчиною в інтернеті, Андрій – вперше в житті відкрито протистоїть установам авторитарного батька. Крок за кроком, підтримуючи один одного, хлопці приймають себе іншою людиною, що прийшла з війни. Бо тільки воїн зрозуміє воїна, а справжній друг – свого друга. Фільм присвячений посттравматичному стресовому розладу і усім, хто бореться за те, щоб почати нове життя.
Анна закінчила кіно-факультет Університету ім.І.К.Карпено-Карого, працювала в кіно і ТБ. Анна Акулевич відома глядачам за фільмом «Це я» (2013), який отримав Гран-Прі Міжнародного кінофестивалю в Лучіано (Італія) та спеціальну відзнаку ХХV Міжнародного кінофестивалю в Анкарі (Туреччина) «за яскраве поєднання традицій та сучасної кіномови». Далі був документальний фільм «Jamala.UA».
Фільмографія:
У 2016 році закінчив Київський Національний Університет
театру кіно та телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, майстерня Б.В. Вержбицького
Учасник проекту «Вавилон 13».
Як оператор зняв короткометражні і повнометражні фільми «Бідні Люди», «Сіріус», «Наша Надія», «Сильніше ніж зброя», «Doctors trauma», «Східняк».
Зараз працює над фільмами «Залізні метелики» та «Замок».
Іванна закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) за спеціальністю менеджер – мистецтвознавець, продюсер. Очолювала відділ промоції Національного центру Олександра Довженка. Проектний менеджер кіноальмаху Любов.Live, який у 2016 році зібрав у прокаті більше 100 000 грн, координатор промо-туру фільму українського бойовика «Червоний» (2017, реж. Заза Буадзе), PR-менеджер фільмів «Jamala.UA» та «Лобановський назавжди». Координувала роботу українських стендів під час Міжнародних кінофестивалей у Берліні та Каннах.
Негативні спогади про події, які завдали травми, можуть повернутися будь-коли. Часом є випадковий тригер, який запускає сигнал. Це може бути звук, ситуація, людина, певна картинка або ж запах, що чимось нагадали і викликали стресову реакцію або ж змусили знову пережити ситуацію). Найпарадоксальніше, що людина може відчувати той самий страх і жах, який вона відчувала безпосередньо під час травматичної події. Так, багато ветеранів та військових реагують на запах диму або голосні звуки почуттям тривоги або гніву.
Певна кількість тих, хто переселився із зони збройного конфлікту, може плакати чи злитися, коли чує про «мій край, будинок» тощо, і такі переживання можуть бути дуже інтенсивними.
Люди з ПТСР намагаються уникати ситуацій, які можуть нагадувати їм про пережиту травматичну подію. До них належать людні місця, подібні до торговельних центрів у містах, або певні природні ландшафти (гарячі та сухі території, зокрема степ, поле тощо). Також вони можуть закриватися, відгороджувати від себе почуття страху чи болю. Деякі охолоджують свої почуття, щоб приховати стресові реакції.
Люди, які мають симптоми ПТСР, можуть постійно перебувати у стані підвищеної боєготовності, дуже швидко відчувають нервове збудження і гнів, легко лякаються. Труднощі із засинанням та концентрацією є додатковими симптомами нервового збудження
Відмова від психотерапії та лікування ПТСР може ускладнити життя військового та його/її оточення.
Яка ймовірність, що у військового розвинеться ПСТР?
Імовірність того, що у військового розвинеться ПТСР залежить відбагатьох факторів:
Гнів – природна реакція. Він допомогав у бою, але в цивільному житті може заважати і стати причиною додаткових проблем у родинному спілкуванні. Якщо ваш військовий часто злиться:
Після перерви:
На жаль, ПТСР може бути не єдиним ускладненням після демобілізації. Спостерігайте за ознаками таких станів
Депресія
Час від часу сумувати і почуватися пригніченим – нормально для кожної людини. Однак депресія – це зовсім інше. Вона триває довше (можливо, кілька місяців).
Поширеними симптомами є:
Думки про самогубство
Бойовий досвід або реакції на бойовий стрес, особливо спричинені особистими втратами, можуть привести депресивну людину до думок про нанесеннясобі тілесних ушкоджень або здійснення самогубства. Якщо ви помічаєте за людиною подібний ста – не гайте часу, терміново звеніться до психіатра або психологічної служби.
Насильство та агресія
Насильство може мати такі форми: погрози, лайка, критика, кидання предметами, конфлікти, бійка. Ось деякі ознаки, які можуть свідчити про небезпеку:
Вживання психоактивних речовин
Для «самолікування» військові часто вживають алкоголь або наркотики, щоб блокувати неприємні думки, почуття або спогади, пов’язані за досвідом, отриманим у зоні збройного конфлікту. Про залежність може свідчити:
Контузія
Вибухи спричиняють поширення вибухової хвилі високого тиску, що зумовлює травматичне ушкодження мозку в черепній коробці. Каски не захищають від цієї травми.
До 80% усіх поранених від будь-якого вибуху можуть мати контузію.
Симптоми, специфічні для контузії:
Більшість військових з легкою формою контузії не потребують особливого лікування. Симптоми з часом проходять і через рік лише близько 10% обіб з її ознаками будуть відчувати її наслідки.