• Переживання досвіду, що травмував

Негативні спогади про події, які завдали травми, можуть повернутися будь-коли. Часом є випадковий тригер, який запускає сигнал. Це може бути звук, ситуація, людина, певна картинка або ж запах, що чимось нагадали і викликали стресову реакцію або ж змусили знову пережити ситуацію). Найпарадоксальніше, що людина може відчувати той самий страх і жах, який вона відчувала безпосередньо під час травматичної події. Так, багато ветеранів та військових реагують на запах диму або голосні звуки почуттям тривоги або гніву.

Певна кількість тих, хто переселився із зони  збройного конфлікту, може плакати чи злитися, коли чує про «мій край, будинок» тощо, і такі переживання можуть бути дуже інтенсивними.

• Уникнення або заціпеніння

Люди з ПТСР намагаються уникати ситуацій, які можуть нагадувати їм про пережиту травматичну подію. До них належать людні місця, подібні до торговельних центрів у містах, або певні природні ландшафти (гарячі та сухі території, зокрема степ, поле тощо). Також вони можуть закриватися, відгороджувати від себе почуття страху чи болю. Деякі охолоджують свої почуття, щоб приховати стресові реакції.

• Надмірна пильність або надмірне нервове збудження

Люди, які мають симптоми ПТСР, можуть постійно перебувати у стані підвищеної боєготовності, дуже швидко відчувають нервове збудження і гнів, легко лякаються. Труднощі із засинанням та концентрацією є додатковими симптомами нервового збудження

1. За потреби, запропонуйте відвідати спеціаліста з питань, що його/її непокоять, наприклад, відповідного лікаря, психолога, психотерапевта. АЛЕ не варто цього робити, коли військовий розлючений чи у конфлікті! Це може посилити спротив і відмову та сприйматися як насилля. Дійте обережно, коли спілкуєтеся. Він/вона теж відчуває труднощі, які погіршують якість життя.
2. Ви можете запропонувати вашому рідному (навіть, якщо він/вона невіруючі) звернутися до священника. Візит може стати корисним. Релігійні питання будуть обговорюватися за умови, якщо військовослужбовець сам про це попросить.
3. Спеціаліст повинен оцінити симптоми за допомогою інтерв’ю та тестів.
4. Обирається механізм допомоги з урахуванням інтересів: це може бути допомога психолога, психотерапія, участь у проектах ветеранів, навчання технікам розслаблення, фізичні вправи або призначене лікарем медикаментозне лікування. Крім того, додаткові знання, які військовий отримає в ході допомоги, мобілізують його/її особисті сили для подолання стресу, а потім, у поміркований і обережний спосіб, разом зі спеціалістом, через розповідь, він знову і знову опрацює свій травматичний досвід, доки спогади не перестануть бути болючими і не перетворяться на досвід, який людина пережила.

Відмова від психотерапії та лікування ПТСР може ускладнити життя військового та його/її оточення.

Яка ймовірність, що у військового розвинеться ПСТР?

Імовірність того, що у військового розвинеться ПТСР залежить відбагатьох факторів:

• Яку допомогу і підтримку він/вона отримав/ла після події, що травмувала, від людей ,які йому/їй співчували (рідних, близьких, побратимів чи просто добрих чуйних незнайомців).
• Наскільки сильним є осуд події суспільством ,чи важлива вона для групи, до якої належить військовий, якщо подія стосується багатьох;
• Наскільки сильною була психологічна травма;
• Чи був військовий поранений;
• Інтенсивність його/її реакцій на травматичний стрес;
• Чи був хтось із його близького оточення поранений або загинув;
• Наскільки сильною під час служби була небезпека для життя;
• Наскільки сильно він втрачав контроль над ситуацією.

Гнів – природна реакція. Він допомогав у бою, але в цивільному житті може заважати і стати причиною додаткових проблем у родинному спілкуванні. Якщо ваш військовий часто злиться:

• Домовтеся, що кожен із вас будь-коли може взяти паузу у спілкуванні, під час якої суперечка або з’ясування стосунків одразу припиняються.
• Обговоріть сигнал потреби в паузі (це може бути слово або жест)
• Домовтеся про те, що ви будете говорити один одному, де перебуватимете і що будете робити під час перерви у ваших стосунках.
• На самоті не концентруйтеся на тому, наскільки сильно ви відчуваєте злість або образу, натомість подумайте, що скажете, коли повернетеся до обговорення

Після перерви:

• По черзі проговоріть, що думаєте з пиводу не вирішеного питання, слухайте, не перебиваючи один одного.
• Починайте розмову з «Я..» (наприклад, «Я відчуваю», «Я думаю..», уникайте речень, що починаються з «Ти…», оскільки це може звучати як звинувачення.
• Будьте відкритими до ідей співрозмовника
• Узгоджуйте рішення, які приймаєте
• Зосереджуйте увагу на тому, в чому ваші думки сходяться, що, на переконання обох, сприятиме налагодженню стосунків і самопочуття.
• НЕ КРИТИКУЙТЕ ОДИН ОДНОГО

На жаль, ПТСР може бути не єдиним ускладненням після демобілізації. Спостерігайте за ознаками таких станів

Депресія

Час від часу сумувати і почуватися пригніченим – нормально для кожної людини. Однак депресія – це зовсім інше. Вона триває довше (можливо, кілька місяців).

Поширеними симптомами є:

• Відчуття, що справи ніколи не зміняться на краще, відсутня надія на майбутнє
• Почуття пригніченості займає більшу частину часу, ніж нормальне світосприйняття
• Втрата інтересу до хобі, занять спортом або іншої активності, яка давала радість і задоволення
• Постійна втома або відсутність сил (особливо вранці)
• Поганий переривчастий сон

Думки про самогубство

Бойовий досвід або реакції на бойовий стрес, особливо спричинені особистими втратами, можуть привести депресивну людину до думок про нанесеннясобі тілесних ушкоджень або здійснення самогубства. Якщо ви помічаєте за людиною подібний ста – не гайте часу, терміново звеніться до психіатра або психологічної служби.

Насильство та агресія

Насильство може мати такі форми: погрози, лайка, критика, кидання предметами, конфлікти, бійка. Ось деякі ознаки, які можуть свідчити про небезпеку:

• Прагнення контролювати поведінку інших або ревнощі
• Покладання відповідальності за конфлікти і труднощі на членів родини
• Значні перепади настрою
• Вербальне насильство (приниження, маніпулювання)
• Спрямована на себе руйнівна або занадто ризикована поведінка, запеклі суперечки

Вживання психоактивних речовин

Для «самолікування» військові часто вживають алкоголь або наркотики, щоб блокувати неприємні думки, почуття або спогади, пов’язані за досвідом, отриманим у зоні збройного конфлікту. Про залежність може свідчити:

• Часте вживання алкоголю (щоденне або щотижневе у великих кількостях)
• Почуття провини або погане самопочуття після вживання алкоголю
• Ранкове зняття похмільного синдрому
• Занепокоєння близьких з цього приводу

Контузія

Вибухи спричиняють поширення вибухової хвилі високого тиску, що зумовлює травматичне ушкодження мозку в черепній коробці. Каски не захищають від цієї травми.

До 80% усіх поранених від будь-якого вибуху можуть мати контузію.

Симптоми, специфічні для контузії:

• Головний біль
• Запаморочення, нудота, блювота
• Втомлюваність
• Погане перенесення шуму/світла
• Зниження гостроти зору, біль

Більшість військових з легкою формою контузії не потребують особливого лікування. Симптоми з часом проходять і через рік лише близько 10% обіб з її ознаками будуть відчувати її наслідки.